Різдво Христове в Україні святкують 25 грудня: з 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар, а держава перенесла офіційне свято з 7 січня. У день Різдва ходять до церкви, вітаються словами «Христос народився! — Славімо Його!», колядують, ходять із вертепом і збираються родиною за святковим столом, де вже можна скоромне.

Різдво для українців — не одне свято, а цілий цикл, що триває від Святвечора до Водохреща. Він поєднує церковні традиції з давніми народними звичаями: колядками, щедрівками, дідухом, вертепом і особливими стравами. Перенесення дати на 25 грудня не змінило суті свята — лише повернуло українців до спільного з більшістю християнського світу календаря.

Розповідаємо, як святкувати день Різдва, що готувати й які звичаї варто передати дітям.

  • Дата — 25 грудня, напередодні — Святвечір.
  • Привітання — «Христос народився! — Славімо Його!»
  • Головні звичаї — богослужіння, колядування, вертеп, родинне застілля.
  • Стіл — після посту вже можна м’ясні й молочні страви.
  • Різдвяний цикл — до Водохреща 6 січня.

Чому Різдво тепер 25 грудня?

Різдво в Україні перенесли на 25 грудня в 2023 році. Православна церква України та Українська греко-католицька церква з 1 вересня 2023 року перейшли на новоюліанський календар, а Верховна Рада ухвалила закон, за яким державним вихідним став саме 25 грудня, а не 7 січня. Так українці святкують Різдво разом із більшістю християн світу.

Новоюліанський календар збігається з григоріанським у датах нерухомих свят — Різдва, Водохреща, днів пам’яті святих. Великдень та інші рухомі свята й надалі розраховують за попередньою пасхалією. Деякі вірні інших конфесій чи окремі громади продовжують святкувати 7 січня — у таких родинах часто відзначають обидві дати.

Варто пам’ятати: в умовах воєнного стану святкові дні не є вихідними, тож багато родин переносять урочисте застілля на вечір або вихідні.

Різдвяний цикл: від Святвечора до Водохреща

Різдвяні свята тривають близько двох тижнів — від Святвечора 24 грудня до Водохреща 6 січня. Народна традиція називала цей час Святками: у ці дні колядували, щедрували, ходили в гості й намагалися не працювати багато.

ДатаСвятоГоловні звичаї
24 грудняСвятвечір12 пісних страв, кутя, перша зірка
25 грудняРіздво ХристовеБогослужіння, колядування, вертеп
26 грудняСобор Пресвятої БогородиціВідвідини рідних, гостини
27 грудняДень святого СтефанаКолядування, вітання Степанів
31 грудняЩедрий вечір (Маланки)Щедрівки, вистави з переодяганням, щедра кутя
1 січняСвятого ВасиляПосівання зерном, новорічні побажання
5 січняВодохресний святвечірГолодна кутя, пісні страви
6 січняВодохреща (Богоявлення)Освячення води

Про традиції самого Святвечора — 12 страв, кутю й першу зірку — ми детально розповіли в статті Святвечір: традиції й 12 страв.

Святковий різдвяний стіл зі свічкамиФото: Noah Samuel Franz / Unsplash

Як святкують день Різдва?

День Різдва починається з урочистого богослужіння — нічного або ранкового. Після нього родина збирається за святковим столом, а вдень і ввечері ходять колядники й вертепи. Старші відвідують батьків і хресних, а діти несуть «вечерю» — гостинці — бабусям і дідусям.

  1. Богослужіння — нічна або ранкова літургія, після якої вітають одне одного.
  2. Різдвяне привітання — «Христос народився!» — «Славімо Його!»
  3. Святковий сніданок чи обід — уже скоромний, після Пилипівського посту.
  4. Колядування — колядники ходять по хатах і отримують гостинці.
  5. Вертеп — вистава з біблійними та народними персонажами.
  6. Гостини — день для відвідин рідних, кумів і хресних.

Колядки й вертеп

Колядування — один із найдавніших українських звичаїв: колядники ходять від хати до хати, співають колядки про народження Христа й бажають господарям щастя, достатку й миру, а ті частують їх і дають гроші чи гостинці. Колядки співають від Різдва, а щедрівки — на Щедрий вечір.

Вертеп — це пересувна народна вистава про народження Ісуса, царя Ірода, пастухів і трьох царів. З часом до біблійних героїв додалися народні персонажі — козак, господар, чорт і Смерть, а сучасні вертепи часто вигадують і нових героїв на злобу дня. Сьогодні вертепи часто колядують на благодійність, збираючи кошти для війська й громад.

  • Звізда — головний атрибут колядників, символ Вифлеємської зорі.
  • Міх — мішок для гостинців, який несе міхоноша.
  • Колядки — «Нова радість стала», «Бог Предвічний», «Добрий вечір тобі, пане господарю».
  • Подяка — колядників обов’язково частують і дякують їм.

Що готують на Різдво?

На Різдво, після завершення Пилипівського посту, на стіл ставлять м’ясні, молочні й солодкі страви. Традиційно це холодець, домашні ковбаси, буженина, запечене м’ясо чи птиця, голубці з м’ясом, вареники, пироги, а на солодке — маківники, медівники й узвар.

СтравиПриклади
Холодні закускиХолодець, буженина, домашня ковбаса, сало, квашені овочі
Гарячі стравиЗапечена качка чи гуска, печеня, голубці, деруни з м’ясом
БорошняніВареники, пироги, пампушки
СолодкеМаківник, медівник, коржики з маком
НапоїУзвар, наливки, домашній компот

Кутя зі Святвечора залишається на столі й на Різдво. Багато родин також залишають частину святвечірніх страв, щоб пригостити колядників.

Ялинова гілка й шишка на святковій тарілціФото: Johannes Plenio / Unsplash

Дідух і різдвяний декор

Дідух — сніп пшениці, жита чи вівса, який ставили на покуті на Святвечір як символ урожаю й пам’яті предків. Він стоїть у хаті до Водохреща, а потім його спалюють або віддають худобі. Сьогодні маленький дідух з колосків — гарна альтернатива чи доповнення до ялинки.

  • Дідух — сніп або композиція з колосків, стрічок і калини.
  • Павук — традиційна підвісна прикраса з соломи.
  • Вишиті рушники й скатертини — святковий український акцент.
  • Свічки — символ світла й Вифлеємської зорі.

Як оформити стіл без дорогого декору, з природними матеріалами й свічками, — у статті як прикрасити святковий стіл.

Народні прикмети й заборони на Різдво

У народній традиції Різдво — день миру, радості й гостинності. Вважалося, що як проведеш свято, таким буде й весь рік, тому в цей день намагалися не сваритися, не позичати гроші й речі, не працювати важко й щедро частувати гостей.

Прикмети:

  • Сніг і мороз на Різдво — до врожайного року.
  • Перший гість-чоловік — до щастя й достатку в домі.
  • Зоряна ніч — до гарного приплоду худоби й багатого року.

Чого традиційно уникали:

  • сварок і лайки;
  • важкої фізичної роботи, прибирання й прання;
  • позичання грошей і речей;
  • відмови колядникам.

Звісно, прикмети — це частина народної культури, а не правила, яких обов’язково дотримуватися. Головне в них — бажання провести свято в мирі й любові.

Різдво 25 грудня — свято, яке поєднує віру, родинне тепло й багаті народні традиції. Колядки, вертеп, святковий стіл і зустрічі з рідними допомагають відчути, що навіть у складні часи світло перемагає. Збережіть ці звичаї для своєї родини — і вони стануть опорою, яку діти згадуватимуть усе життя.

Часті запитання

Коли закінчується Пилипівський піст?

З переходом на новоюліанський календар Пилипівський (Різдвяний) піст триває з 15 листопада по 24 грудня включно. На Святвечір готують пісні страви, а з Різдва скоромне вже дозволене.

Чи можна святкувати Різдво і 7 січня?

Так. Деякі родини й громади, що дотримуються старого календаря, святкують 7 січня. Офіційним державним святом в Україні з 2023 року є 25 грудня.

Як правильно відповідати на різдвяне привітання?

На привітання «Христос народився!» відповідають «Славімо Його!». Ці слова вживають протягом усього різдвяного періоду.