Різдво Христове в Україні святкують 25 грудня: з 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар, а держава перенесла офіційне свято з 7 січня. У день Різдва ходять до церкви, вітаються словами «Христос народився! — Славімо Його!», колядують, ходять із вертепом і збираються родиною за святковим столом, де вже можна скоромне.
Різдво для українців — не одне свято, а цілий цикл, що триває від Святвечора до Водохреща. Він поєднує церковні традиції з давніми народними звичаями: колядками, щедрівками, дідухом, вертепом і особливими стравами. Перенесення дати на 25 грудня не змінило суті свята — лише повернуло українців до спільного з більшістю християнського світу календаря.
Розповідаємо, як святкувати день Різдва, що готувати й які звичаї варто передати дітям.
- Дата — 25 грудня, напередодні — Святвечір.
- Привітання — «Христос народився! — Славімо Його!»
- Головні звичаї — богослужіння, колядування, вертеп, родинне застілля.
- Стіл — після посту вже можна м’ясні й молочні страви.
- Різдвяний цикл — до Водохреща 6 січня.
Чому Різдво тепер 25 грудня?
Різдво в Україні перенесли на 25 грудня в 2023 році. Православна церква України та Українська греко-католицька церква з 1 вересня 2023 року перейшли на новоюліанський календар, а Верховна Рада ухвалила закон, за яким державним вихідним став саме 25 грудня, а не 7 січня. Так українці святкують Різдво разом із більшістю християн світу.
Новоюліанський календар збігається з григоріанським у датах нерухомих свят — Різдва, Водохреща, днів пам’яті святих. Великдень та інші рухомі свята й надалі розраховують за попередньою пасхалією. Деякі вірні інших конфесій чи окремі громади продовжують святкувати 7 січня — у таких родинах часто відзначають обидві дати.
Варто пам’ятати: в умовах воєнного стану святкові дні не є вихідними, тож багато родин переносять урочисте застілля на вечір або вихідні.
Різдвяний цикл: від Святвечора до Водохреща
Різдвяні свята тривають близько двох тижнів — від Святвечора 24 грудня до Водохреща 6 січня. Народна традиція називала цей час Святками: у ці дні колядували, щедрували, ходили в гості й намагалися не працювати багато.
| Дата | Свято | Головні звичаї |
|---|---|---|
| 24 грудня | Святвечір | 12 пісних страв, кутя, перша зірка |
| 25 грудня | Різдво Христове | Богослужіння, колядування, вертеп |
| 26 грудня | Собор Пресвятої Богородиці | Відвідини рідних, гостини |
| 27 грудня | День святого Стефана | Колядування, вітання Степанів |
| 31 грудня | Щедрий вечір (Маланки) | Щедрівки, вистави з переодяганням, щедра кутя |
| 1 січня | Святого Василя | Посівання зерном, новорічні побажання |
| 5 січня | Водохресний святвечір | Голодна кутя, пісні страви |
| 6 січня | Водохреща (Богоявлення) | Освячення води |
Про традиції самого Святвечора — 12 страв, кутю й першу зірку — ми детально розповіли в статті Святвечір: традиції й 12 страв.
Фото: Noah Samuel Franz / Unsplash
Як святкують день Різдва?
День Різдва починається з урочистого богослужіння — нічного або ранкового. Після нього родина збирається за святковим столом, а вдень і ввечері ходять колядники й вертепи. Старші відвідують батьків і хресних, а діти несуть «вечерю» — гостинці — бабусям і дідусям.
- Богослужіння — нічна або ранкова літургія, після якої вітають одне одного.
- Різдвяне привітання — «Христос народився!» — «Славімо Його!»
- Святковий сніданок чи обід — уже скоромний, після Пилипівського посту.
- Колядування — колядники ходять по хатах і отримують гостинці.
- Вертеп — вистава з біблійними та народними персонажами.
- Гостини — день для відвідин рідних, кумів і хресних.
Колядки й вертеп
Колядування — один із найдавніших українських звичаїв: колядники ходять від хати до хати, співають колядки про народження Христа й бажають господарям щастя, достатку й миру, а ті частують їх і дають гроші чи гостинці. Колядки співають від Різдва, а щедрівки — на Щедрий вечір.
Вертеп — це пересувна народна вистава про народження Ісуса, царя Ірода, пастухів і трьох царів. З часом до біблійних героїв додалися народні персонажі — козак, господар, чорт і Смерть, а сучасні вертепи часто вигадують і нових героїв на злобу дня. Сьогодні вертепи часто колядують на благодійність, збираючи кошти для війська й громад.
- Звізда — головний атрибут колядників, символ Вифлеємської зорі.
- Міх — мішок для гостинців, який несе міхоноша.
- Колядки — «Нова радість стала», «Бог Предвічний», «Добрий вечір тобі, пане господарю».
- Подяка — колядників обов’язково частують і дякують їм.
Що готують на Різдво?
На Різдво, після завершення Пилипівського посту, на стіл ставлять м’ясні, молочні й солодкі страви. Традиційно це холодець, домашні ковбаси, буженина, запечене м’ясо чи птиця, голубці з м’ясом, вареники, пироги, а на солодке — маківники, медівники й узвар.
| Страви | Приклади |
|---|---|
| Холодні закуски | Холодець, буженина, домашня ковбаса, сало, квашені овочі |
| Гарячі страви | Запечена качка чи гуска, печеня, голубці, деруни з м’ясом |
| Борошняні | Вареники, пироги, пампушки |
| Солодке | Маківник, медівник, коржики з маком |
| Напої | Узвар, наливки, домашній компот |
Кутя зі Святвечора залишається на столі й на Різдво. Багато родин також залишають частину святвечірніх страв, щоб пригостити колядників.
Фото: Johannes Plenio / Unsplash
Дідух і різдвяний декор
Дідух — сніп пшениці, жита чи вівса, який ставили на покуті на Святвечір як символ урожаю й пам’яті предків. Він стоїть у хаті до Водохреща, а потім його спалюють або віддають худобі. Сьогодні маленький дідух з колосків — гарна альтернатива чи доповнення до ялинки.
- Дідух — сніп або композиція з колосків, стрічок і калини.
- Павук — традиційна підвісна прикраса з соломи.
- Вишиті рушники й скатертини — святковий український акцент.
- Свічки — символ світла й Вифлеємської зорі.
Як оформити стіл без дорогого декору, з природними матеріалами й свічками, — у статті як прикрасити святковий стіл.
Народні прикмети й заборони на Різдво
У народній традиції Різдво — день миру, радості й гостинності. Вважалося, що як проведеш свято, таким буде й весь рік, тому в цей день намагалися не сваритися, не позичати гроші й речі, не працювати важко й щедро частувати гостей.
Прикмети:
- Сніг і мороз на Різдво — до врожайного року.
- Перший гість-чоловік — до щастя й достатку в домі.
- Зоряна ніч — до гарного приплоду худоби й багатого року.
Чого традиційно уникали:
- сварок і лайки;
- важкої фізичної роботи, прибирання й прання;
- позичання грошей і речей;
- відмови колядникам.
Звісно, прикмети — це частина народної культури, а не правила, яких обов’язково дотримуватися. Головне в них — бажання провести свято в мирі й любові.
Різдво 25 грудня — свято, яке поєднує віру, родинне тепло й багаті народні традиції. Колядки, вертеп, святковий стіл і зустрічі з рідними допомагають відчути, що навіть у складні часи світло перемагає. Збережіть ці звичаї для своєї родини — і вони стануть опорою, яку діти згадуватимуть усе життя.
Часті запитання
Коли закінчується Пилипівський піст?
З переходом на новоюліанський календар Пилипівський (Різдвяний) піст триває з 15 листопада по 24 грудня включно. На Святвечір готують пісні страви, а з Різдва скоромне вже дозволене.
Чи можна святкувати Різдво і 7 січня?
Так. Деякі родини й громади, що дотримуються старого календаря, святкують 7 січня. Офіційним державним святом в Україні з 2023 року є 25 грудня.
Як правильно відповідати на різдвяне привітання?
На привітання «Христос народився!» відповідають «Славімо Його!». Ці слова вживають протягом усього різдвяного періоду.




